Заповіт (Тарас Шевченко)

Заповіт

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій:
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручи
Були видні, було чути,
Як реве ревучий.

Як понесе з України
У синєє море кров ворожу, —
От-тоді я і лани і гори — все покину
І полину до самого Бога молитися;
А до того — я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвите,
І вражою злою кровъю
Волю окропите!
І мене в сімьї великій,
В сімьї вільній новій,
Не забудьте поминути
Не злим тихим словом!